Засідання педагогічної ради. Березень. 2016 р.
Тема: «Інтеграція медіа в освітній процес : проблеми і перспективи»
Форма проведення: майстер - клас
Мета: формування особистісної медіа-культури вчителів, розвиток актуалізованої здібності до адекватного сприймання, критичного аналізу, обґрунтованої оцінки різноманітної медіа-продукції, здібності як до створення власних медіа-текстів, так і до творчої інтерпретації, переосмислення (переструктурування) існуючих, розуміння соціокультурного й політичного контексту закономірностей функціонування медіа в сучасному світі, розширення комунікативних можливостей вчителів, створення умов для становлення самостійного, критичного мислення педагогів, сучасного світосприймання, естетичної свідомості, навичок художнього аналізу продукції медіа-мистецтва, ознайомлення із можливостями використання інноваційного потенціалу медіа у системі виховної та позакласної роботи з метою формування гармонійно розвиненої особистості, здатної до творчості і самовизначення.
План проведення засідання педагогічної ради
І. Організаційний етап. (до 3 хв)
ІІ. Вступне слово голови педагогічної ради. (до 5 хв)
ІІІ. Виступи вчителів за розподіленими питаннями по апробації та виявленні перспектив і проблем медіа – продукції. (до 10 хв)
1. Виступи вчителів за розподіленими питаннями по апробації та виявленні перспектив і проблем медіа – продукції.
«Впровадження медіа-освітніх технологій в навчально-виховний процес .»
|
Найчук Н.В., вчитель хімії та біології;
Заставнюк Н.В., вчитель зарубіжної літератури, художньої культури;
Тарасевич О.Є., вчитель фізичної культури
|
«Презентація як один із видів розвитку особистісної медіа-культури та ефективного використання потенційних можливостей сучасних інформаційних та комунікаційних технологій.»
|
Балинська О.В., вчитель історії та географії
|
«Інноваційний потенціал медіа у системі виховної та позакласної роботи.»
|
Добровольська Т.В., педагог - організатор
|
«Роль класного керівника у формуванні медіа культури учнів.»
|
Н.І. Юзькова, класний керівник 10 класу
|
«Використання програми « Мій конспект» як один із шляхів розвитку медіа грамотності педагога.»
|
Шабельнікова І.В., вчитель української мови та літератури
|
«Бібліотека у соціальних мережах. Джерела інформації та їх використання.»
|
Лейченко К.І., бібліотекар
|
ІV. Майстер – клас використання медіа – продукції та створення власної. (до 10 хв.)
1. Показ майстер – класу використання медіа – продукції.
«Створення тестів за допомогою програми «MyTest»
|
Родіков О.В., вчитель інформатики
|
«Пошук онлайн – літератури за допомогою штрихкода.»
|
Войцевич А.В., вчитель англійської мови
|
«Збереження кадру відеоролика.»
|
Касьяненко І.В., вчитель математики
|
«Програма «Mp3DirectCut. Переваги та недоліки»
|
Бойко Н.В., вчитель музики
|
ІV. Оголошення проекту рішення
1. Пропозиції членів колективу щодо проблем педради (до 5 хв.)
2. Робота аналітичної групи над рішенням педради (до 10 хв.)
Перебіг педагогічної ради
І. Організаційний етап
Голова педагогічної ради оголошує про початок засідання.
ІІ . Вступне слово голови педагогічної ради
Людство постійно розвивається. До того ж темп змін невпинно пришвидшується. І для людини, і для країни стає дедалі важливіше вміти реагувати на ці зміни, щоб не залишитися осторонь прогресу. Ми спостерігаємо появу нових і нових медіа, які використовують технології, що ще вчора здавалися казковими. Нашу добу не даремно називають інформаційною. Сучасна людина для успішної життєдіяльності не може бути осторонь інформаційних потоків. Але головна складність нині не в тому, щоб отримати певну інформацію, а в тому, щоб визначити, яка інформація потрібна. Величезний надлишок інформаційної пропозиції призводить до того, що сучасна людина ризикує «потонути» в інформаційному морі. Але, звичайно, це зовсім не означає, що треба ховатися в мушлю та ізолюватися від інформаційних потоків. Треба вміти працювати з інформацією. Тому формування особистісної медіа-культури вчителів, розвиток актуалізованої здібності до адекватного сприймання, критичного аналізу, обґрунтованої оцінки різноманітної медіа-продукції, здібності як до створення власних медіа-текстів, так і до творчої інтерпретації, переосмислення (переструктурування) існуючих, розуміння соціокультурного й політичного контексту закономірностей функціонування медіа в сучасному світі, розширення комунікативних можливостей вчителів, створення умов для становлення самостійного, критичного мислення педагогів, сучасного світосприймання, естетичної свідомості, навичок художнього аналізу продукції медіа-мистецтва, ознайомлення із можливостями використання інноваційного потенціалу медіа у системі виховної та позакласної роботи і є метою засідання педагогічної ради.
ІІІ. Виступи вчителів за розподіленими питаннями по апробації та виявленні перспектив і проблем медіа – продукції.
Голова педагогічної ради
До слова запрошую ведучого сьогоднішнього заходу Касьяненко І.В., заступника директора із навчально – виховної роботи.
Ведучий За останнє десятиріччя вітчизняна наука і шкільна практика інтенсивно досліджують проблему технологізації освітнього процесу, де в традиційну схему «вчитель – учень – підручник» вводиться нова ланка – комп'ютер. Але залишається відкритим питання: «Як же найбільш ефективно використовувати потенційні можливості сучасних інформаційних та комунікаційних технологій для розвитку творчого потенціалу і життєвих компетентностей учнів ?» Одним із шляхів розв’язання даного питання є формування особистісної медіа-культури та медіа грамотності вчителів, які, в свою чергу, передаватимуть свої знання і навики учням.
За висновками Віденської конференції ЮНЕСКО, медіаосвіта пов’язана з вивченням усіх медіакомунікацій та охоплює друковане слово, графіку, звук й рухомі зображення, які представляють за допомогою будь-яких технологій.
Медіаграмотність — це не категорія. Немає нульового рівня медіаграмотності, як і нема найвищого рівня, якого може досягти людина, оскільки медіа-культура завдяки медіа-технологіям глибоко пронизує життя людини та неоднозначно впливає на формування змісту свідомості, що й висуває потребу у спеціальній підготовці до існування вчителів та учнів у сучасному просторі медіа-інформації та у майбутньому глобальному інформаційному суспільстві.
На думку міжнародної академічної спільноти, Канада, Велика Британія, Австралія, Франція, США та Росія — лідери з розвитку шкільної медіа - освіти. В Канаді з вересня 1999 року вивчення медіа - культури обов’язкове для учнів середніх шкіл з 1 по 12 клас. У Великій Британії в 1995 році 30 тисяч школярів обрали екзамен з предмета «Медіа» для отримання свідоцтва про закінчення середньої школи. Інші країни — Австралія, Франція, всі скандинавські та країни Південної Європи запровадили предметні обов’язкові
навчальні курси з медіа в шкільну освіту. В Україні теж є певні теоретичні розробки та напрацювання у галузі медіа - освіти. Але слід зауважити, що,
по-перше, в західних країнах існує стала практика медіа - освіти, на яку можна і варто орієнтуватися, по-друге, теоретичні розробки більшості українських науковців спрямовані, в більшості випадків, не на формування критичного мислення та автономної від медіа особистості (як у багатьох західних країнах), а на опанування медіа - обладнання та використання можливостей медіа в навчальному процесі. Тому науковці у сфері медіа - освіти наполягають на тому, щоб залучати і учнів і вчителів до створення власної медіа продукції.
Ведучий (мотиваційне тестування)
Частина західних науковців уважає, що ефективна медіа - освіта не можлива без участі учнів у створенні медіа - продуктів. Уважається, що так учні навчаються краще розуміти, яким чином створюються інформаційні матеріали, й починають критичніше сприймати результати своєї праці. Як відбувається впровадження медіа-освітніх технологій в навчально-виховний процес у нашій школі повідомлять вчителі : Найчук Н.В., вчитель хімії та біології; Заставнюк Н.В., вчитель зарубіжної літератури, художньої культури; Тарасевич О.Є., вчитель фізичної культури. (виступи вчителів)
Ведучий Згідно з висновками професора Техаського університету Катлін Тайнер, яка спеціалізується на медіаосвіті з новітніх медійних та ігрових технологій, навчання має відбуватись із використанням аудіовізуальних медіа й передбачати аналіз медіа - продукції, який може мати міждисциплінарний та інтерактивний характер. Важлива участь учнів у створенні навчальної медіа - продукції, що передбачає спільний вибір теми, змісту, концепції, шляхів практичної реалізації проекту, а також розроблення критеріїв оцінювання, яке проводять спільно вчителі й учні. Про презентацію як одного із видів розвитку особистісної медіа-культури та ефективного використання потенційних можливостей сучасних інформаційних та комунікаційних технологій повідомить Балинська О.В., вчитель історії та географії (виступ вчителя)
Ведучий У школі підведено інтернет. Інтернет - це джерело інформації, корисної з точки зору як навчальної, так і виховної діяльності, її аналізу та оцінювання. Педагог – організатор та учні школи, зокрема члени самоврядування, можуть інтенсивно використовувати інформаційні ресурси
у позакласній роботі навчального закладу. Як саме це відбувається, як використовується інноваційний потенціал медіа у системі виховної та позакласної роботи повідомить Добровольська Т.В., педагог – організатор. (виступ вчителя)
Ведучий Інтернет ресурси пропонують сучасному класному керівнику велику кількість ефективних форм роботи, зокрема у роботі з батьками пропонує – «Щоденник – ua.» Звичайно, це нова форма роботи, але її треба опановувати, щоб змогти оцінити її переваги чи визначити недоліки. Які форми роботи використовує та в чому полягає роль класного керівника у формуванні медіа - культури учнів розповість Н.І. Юзькова, класний керівник 10 класу. (виступ вчителя)
Ведучий Розмаїття програмних педагогічних засобів (ППЗ), що значно полегшує роботу вчителя по підготовці уроку, можна безкоштовно викачати із сервера, опанувати , обрати кращу із них та використовувати у педагогічній діяльності. Про використання програми « Мій конспект» як одного із шляхів розвитку медіа грамотності педагога повідомить Шабельнікова І.В., вчитель української мови та літератури (виступ вчителя)
Ведучий Трансформація інформаційного масиву в цифрову форму призвела до глобальних змін всієї системи інформаційних комунікацій. Бібліотеки все активніше виходять у соціальні мережі - вид мас-медіа, що використовують набір онлайнових технологій для спілкування між собою користувачам Інтернету. Найбільш значні серед них - соціальні мережі та блоги. Про бібліотеку у соціальних мережах, джерела інформації та їх використання розповість Лейченко К.І., бібліотекар. (виступ вчителя)
|
ІV. Майстер – клас використання медіа – продукції та створення власної.
Практичні заняття з учителями за алгоритмами та рекомендаціями:
1. «Програма «Mp3DirectCut. Переваги та недоліки» БойкоН.В., вчитель музики
2. «Створення тестів за допомогою програми «MyTest» РодіковО.В., вчитель інформатики
3. «Пошук онлайн – літератури за допомогою штрихкода.» Войцевич А.В., вчитель англійської мови
4. «Збереження кадру відеоролика.» Касьяненко І.В., вчитель математики
ІV Оголошення проекту рішення.
Заключне слово
Голова педагогічної ради Кінцевою метою медіа-освіти вчителів є розвиток медіа-грамотності учнів, що сприяє спілкуванню з медіа під критичним кутом зору, розумінню значимості медіа в житті кожної людини. Саме грамотна робота з інформацією може допомогти вирішити проблеми розвитку та подолати розриви в знаннях. Перед вчителем сьогодні стоїть благородне завдання - підготувати дитину до життя в швидкоплинному інформаційному середовищі, не допустити, щоб учні «заблукали» в ньому або щоб віртуальне існування заполонило для них реальне життя. Набуття навичок грамотної роботи з медійною інформацією мають бути складовою всіх предметів. Звичайно, інформаційні технології швидко розвиваються та змінюються, але базові навички носять універсальний характер і мають допомогти як в роботі з традиційними, так і новітніми медіа. Закінчити засідання педради хочу словами Сальвадора Далі : « Тільки ті, хто розпочинають абсурдні спроби, зможуть досягти неможливого.»
П Р О Е К Т
РІШЕННЯ ПЕДРАДИ
З метою сприяння розбудові в навчальному закладі ефективної системи медіа-освіти заради забезпечення всебічної підготовки дітей і молоді до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, формування у них медіа-обізнаності, медіа-грамотності і медіа-компетентності відповідно до їхніх вікових та індивідуальних особливостей педрада постановила:
1. Адміністрації школи:
1.1. З метою формування та розвитку медіа - культури і медіаграмотності учителів школи, їх здатності до медіа - творчості урізноманітнювати форми проведення методичних заходів, ширше впроваджувати у методичну роботу закладу нетрадиційні, інтерактивні,інноваційні форми. Постійно.
1.2. Поширювати серед педагогічного колективу передові досягнення в галузі інформаційно-комунікаційних технологій шляхом випусків методичних бюлетенів, виступів на нарадах при директорі та заступникові директора, інформаційно – методичних нарадах тощо. Систематично.
1.3. Організувати роботу з учителями школи щодо оволодіння практичними навичками користування ком’ютером, медіа - продукцією . Протягом 2016р.
2. Учителям школи:
2.1. Сприяти поширенню медіа - освітніх елементів у навчально- виховний процес, забезпечити впровадження позакласних форм учнівської творчості медіа-освітнього спрямування через творчі завдання, гурткову роботу, участь у конкурсах різного рівня (шкільного, районного, обласного, всеукраїнського,міжнародного) Постійно
2.2. Формувати активну пізнавальну діяльність учнів, розвивати їхнє критичне мислення через ефективне запровадження інтерактивних методів навчання.
2.3. З метою формування медіа-культури особистості учня в середовищі значущих для неї спільнот (малих груп, родин, навчальному колективі, навчальному закладі тощо) поєднувати традиційні форми та методи навчання і виховання з використанням сучасних інноваційних технологій. Постійно. 2.4. Застосовувати сучасні освітні технології в навчально – виховному процесі з метою формуванню в учнів:
ü медіа - імунітету особистості, який зробить її здатною протистояти агресивному медіа-середовищу, забезпечить психологічне благополуччя при споживанні медіа-продукції, що передбачає медіа-обізнаність, уміння обирати потрібну інформацію, оминати інформаційне «сміття», захищатися від потенційно шкідливої інформації з урахуванням прямих і прихованих впливів;
ü рефлексії і критичного мислення як психологічних механізмів медіа-грамотності, які забезпечують свідоме споживання медіа-продукції на основі ефективного орієнтування в медіа-просторі та осмислення власних медіа-потреб, адекватного та різнобічного оцінювання змісту і форми інформації, її повноцінного і критичного тлумачення з урахуванням особливостей сприймання мови різних медіа;
ü здатності до медіатворчості для компетентного і здорового самовираження особистості та реалізації її життєвих завдань, покращення якості міжособової комунікації і приязності соціального середовища, мережі стосунків і якості життя в значущих для особистості спільнотах;
ü спеціалізованих аспектів медіа - культури: візуальної медіа-культури (сприймання кіно, телебачення), музичної медіа-культури, розвинених естетичних смаків щодо форм мистецтва, опосередкованих мас-медіа, та сучасних напрямів медіа-арту тощо. Постійно. 2.5. Сприяти налагодженню повноцінного суспільного діалогу між учасниками навчально-виховного процесу з метою оптимізації медіа-освітньої діяльності в закладі, поліпшення якості шкільних медіа (шкільна газета, шкільний сайт) Систематично.
2.6. Звернути увагу на використання різноманітних технічних засобів навчання під час викладання основ наук. Постійно.
2.7. Пропагувати свої педагогічні знахідки та доробки під час методичних заходів школи, округу, району, на сторінках фахових видань. Систематично.
Немає коментарів:
Дописати коментар