Фіфті / Фіфті ??? На всі сто!!!: Педагогічна рада-методичний діалог «Роль базових навчальних предметів у майбутньому житті учня» Березень 2018 р.

ПЕДАГОГІЧНА РАДА

«Роль базових навчальних предметів у майбутньому житті учня» (Слайд № 1)

Мета: вироблення єдиних уявлень учасників педагогічного процесу про головні цілі предметного навчання в школі.

Завдання:

• осмислення педагогами власної навчальної, розвиваючої, виховної (в якому порядку?) діяльності в сучасних умовах;

• визначення рівня усвідомлення (для себе, для іншого, для учня, для колективу?) учасниками педагогічного процесу цілей і завдань предметного навчання;

• виявлення першочергових завдань предметного навчання (для себе, для іншого, для учня, для колективу?);

• включення всіх учасників педагогічного процесу в реалізацію задачі формування випускника як компетентної особистості, здатної до самореалізації.

Форма проведення: методичний діалог

Дата проведення: 26.03.2018 р.

План проведення засідання педагогічної ради

І. Організаційний етап. (до 3 хв)

ІІ. Вступне слово голови педагогічної ради. (до 5 хв)

ІІІ. Проведення методичного діалогу.

ІV. Підсумки.

V.Оголошення проекту рішення.

1. Пропозиції членів колективу щодо проблем педради (до 5 хв.)

2. Робота аналітичної групи над рішенням педради (до 10 хв.)

Перебіг педагогічної ради

І. Організаційний етап

Голова педагогічної ради оголошує про початок засідання.

ІІ . Вступне слово голови педагогічної ради.( про виконання рішень попереднього засідання педагогічної ради.)

ІІІ. Проведення соціально-комунікативного тренінгу.

Голова педагогічної ради: до слова запрошую ведучого сьогоднішнього методичного заходу Касьяненко І.В., заступника директора із навчально – виховної роботи.

Ведучий : Стрімкий біг часу не дає можливості зупинитися та задуматися про самого себе. В історичному минулому поважаючий себе мислитель вів листування з другом або щоденникові записи, де міг міркувати на теми про себе, долю, філософії. Сьогодення не дає такої можливості, а значить, не дає можливості поговорити з самим собою ... Тому педагогам було запропоновано відповісти на питання «Чому я – вчитель? » Усі відповіді були представлені і стали мотиваційним матеріалом для подальшої роботи над темою педагогічної ради. ( Слайд № 2)

Наступним етапом було формування ініціативної групи, яка провела опитування «Значимість предметів» та «Навіщо мені треба вивчати навчальні предмети» серед учнів 5 – 11класів.

В опитуванні «Навіщо мені треба вивчати навчальні предмети» взяли участь 49 учнів з 68 що навчаються у 5-11 класах Це становить 72 % від загальної кількості. Із них 11 % вважають, що предметне навчання необхідне для продовження навчання та здобуття професії; 65% вважають, що вивчати той чи інший предмет необхідно, щоб правильно «писати», знати історію,знати українських поетів і т.д., тобто не виходять у своєму осмисленні за межі вимог предметного навчання; 4 % не знають, для чого треба вивчати той чи інший предмет ; 5 % вважають, що добра половина предметів шкільної програми не потрібна взагалі; 15 % не знають відповідей на запитання «Навіщо потрібно вивчати той чи інший предмет. 19 % учнів давали досить кумедні відповіді. Наприклад: «українську мову» треба вивчати для того, щоб гарно писати, знати усі букви, голосні, глухі і дзвінкі звуки, «математику» – для того, щоб рахувати свою зарплату, « образотворче мистецтво» – для того, цитую, « щоб красиво малювати і , якщо дитина попросить допомогти щось намалювати (а ти не зможеш) і що ти дитині скажеш?», «трудове навчання» - для того, щоб мати « прямі» руки, « хімію» - для того, щоб знати склад косметики, щоб знати, які речовини хімічні і знати «будову продуктів», «інформатику» - щоб знати «середину комп’ютера і його будову», щоб «на твій комп’ютер не заліз ніякий вірус» і щоб створювати « хак – програми», «історію» - щоб знати, що « Україна окрема і єдина держава» , «основи здоров'я» - «щоб знати правила, бути здоровим і їсти полєзні, а не отруйні гриби і трави», «природознавство» – щоб орієнтуватися у просторі, «географію» - щоб подивитися на глобус, « фізичну культуру» - щоб не набирати зайву вагу, англійську мову - для того, щоб поїхати в Париж.

До вашої уваги результати опитування «Значимість предметів» ( короткий аналіз)( Слайд № 3) .

Після опитування учні школи написали вам, шановні колеги, листа. «Ми погодилися брати участь у опитуванні з метою отримання можливості розповісти про себе і зрозуміти вас, педагогів. У нас були деякі побоювання, що наші висловлювання можуть суперечити вашій точці зору педагога, але на уроках немає можливості висловитися, після уроків немає бажання, а думок накопичилося багато. Отже, які ми?!

Ми одягнені в гарний одяг, хочемо носити джинси, але ви вимагаєте від нас інший дресс - код – білий верх, чорний низ. Втім, поступово ми розуміємо, що це непогано. А з розумінням цього дуже хочеться і костюм дорогий, і сорочку стильну, а туфлі - так ,щоб від «Карло Пазоліні». Нам як повітря, потрібно самовираження. Але ми і внутрішньо зовсім інші.

Ви кажете, що ми нічого не знаємо. Можемо посперечатися. Ми знаємо про світові нанотехнології та комп'ютерні віруси, історію України та видатних українських діячів, ріки озера, гори. Ми багато чого знаємо. Просто область перетинання наших знань знаходиться в різних площинах. Ми швидко освоюємо техніку, ми її обожнюємо, ми знаємо усі технічні примочки і отримуємо від цього задоволення. Тому техніка і педагог - речі в сучасній школі необхідні.

За час навчання ми навчилися добре орієнтуватися в системі «Ви повинні». Однак , ми нічого нікому не винні, але от ви, педагоги, про це не завжди пам’ятаєте . Наприклад, «Ви повинні готувати домашнє завдання!» Пробуємо віддати борг домашньому завданню. Але в цілях самозбереження ми навчилися віддавати цей борг без особливих зусиль. Вивчаємо перший предмет за розкладом і старанно працюємо на уроці, тобто, підтримуємо хороші відносини з ботаніками (такі, запевняю вас, є), беремо їх зошити і списуємо всі письмові, літературу переглядаємо по короткому збірнику або уважно слухаємо , що говорять дівчата; найбільша удача, якщо за твором знято фільм і ти його бачив, бо на сьогодні практично немає таких творів шкільної програми, над яким постаралися б панове режисери, тай дивитися таке не викликає великого бажання, аби то був бойовичок!.

Шкільний день насичений до межі, ми вчимося, вчимося, вчимося…. Ми хочемо бути багатими! А хто зараз у нашому суспільстві цього не хоче? Все питання в тому, що ми, молоді, хочемо всього і відразу, а ви намагаєтеся запевнити, що так не буває. Буває, ще й як буває. Не хочемо на Місяць, на Еверест, на пошуки алмазів у тайзі, не хочемо вчити дітей, лікувати людей (ні, мабуть, ось це хочемо, але за великі гроші), не хочемо шукати ліки від СНІДу, а просто хочемо бути багатими, купувати все, що захочемо, наприклад мобільний телефон Falcon Super Nova Pink Diamond iPhone 6, вартість якого $48 500 000 , чи автомобіль Lamborghini Centenario із мотором потужністю 770 к.с. , який дозволяє розганятися від 0 до 100 км/год за 2,8 секунди, ну, загалом, не відказувати собі ні в чому . Ви нас засуджуєте, а даремно.

Ми намагаємося знайти точки дотику навчального матеріалу з курсів шкільної програми з реальним життям - не завжди виходить. Ви стверджуєте: «Повна середня освіта, базова освіта». А в чому база? У тому, що ми так і не зрозуміли, навіщо нам в житті детальне вивчення нервової системи дощового хробака, або середнє значення квадрата швидкості молекул, або як розставити валентність, або де ми в житті будемо аналізувати графік показникової функції? Ми розуміємо, що нам дають високий рівень знань, але з побутом вони мало перетинаються. Ми розуміємо, що теоретично це має бути так, але практично цього немає.

Ми хочемо задати питання вчителям і просимо вас відповісти:

вчителю історії: - Навіщо мені знати про колоніальні війни? Хто самий молодший керівник України з 1960 року?

вчителю етики: Які правила етикету слід дотримуватися під час перебування у престижному закладі?

вчителю біології: - Навіщо мені знати про життєдіяльність клітин? Скільки кісток у людини?

вчителю музичного мистецтва: - Для життя дуже важливим є те, чи уміємо ми співати? Чому так мало пісень вивчаємо?

вчителю хімії: - Навіщо мені вивчати дуже складні хімічні рівняння? Коли будуть проводитися досліди?

вчителю географії: - Як орієнтуватися по зорях? Чому не проводимо більше практичних занять?

вчителям української і зарубіжної літератури: - Чому я повинен читати те, що мені нецікаво чи не подобається?

вчителю математики: - Ми розуміємо необхідність навчального матеріалу, але де в житті нам знадобляться знання цієї маси формул? Чому Ви любите цей предмет?

вчителю англійської мови : Як на вашу думку, ми усі побуваємо в Англії чи в Америці, якщо ні, то з ким нам спілкуватися англійською? Чи є мови, схожі на англійську?

вчителю трудового навчання: Чому наші уроки феміністичні?

вчителям української мови: - Ми навчилися писати диктанти, перекази. Чому не вивчаємо ділову українську мову?

вчителю фізики: - Я не можу зрозуміти, де мені у нагоді стане завдання типу: «Кулька ... нагріта до такої-то t .. занурена у воду ... Через скільки часу вона охолоне?» З якою метою ми розраховуємо параметри елементів електричних ланцюгів?

вчителю інформатики: Чи можна Чому у нас немає Wi – fi і коли буде підключено? Чи можна в програмі Lazarus створити гру?

вчителю образотворчого мистецтва: Картини якого художника Вам найбільше подобаються? Чи відвідували Ви художні галереї?

вчителю фізичної культури: Чому ми не часто лазимо по канату? Чому у нас така слабка матеріальна база? Дякуємо за ваші відповіді. З великою повагою до вас і вашої праці учні школи.»

Зауважу, що цей лист мав на меті трішечки завести аудиторію. Тому вже зараз пропоную сконцентруватися і надати найбільш переконливі аргументи у відповідях на питання предметного викладання тут і зараз, щоб донести це потім дітям , які не бажають вірити нам, як володарям влади біля дошки, а бажають вірити нам, як товаришам, старшим наставникам, людям з довірою до тих, хто стоїть біля дошки, тобто нашим учням.

До підведення підсумків педагогічної ради буде працювати група експертів, яка оцінить переконливість доводів груп, зробить висновки.Завдання не просте, бо слід виділити найбільш сильні аргументи і визначити коло проблем, що намітилися. Для їхньої роботи розроблена таблиця для обробки результатів.

Методичний діалог

Ведучий : До виступів запрошуються групи : «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Мистецтво», « Математика», «Природознавство», «Технології«, «Здоров'я і фізична культура». Нагадаю, що висловлювання предметних динамічних груп має будуватися за заздалегідь розробленим планом: ( Слайд № 4)

Хто такий наш учень?

Чому вчать наші предмети?

Чому ми хочемо навчити своїх учнів?

Що в першу чергу треба нашим учням: знання? вміння? навички? компетентності?

Як ми можемо захопити своїм предметом учнів?

Як у світлі сучасного ринку праці проглядаються наші предмети?

Чому життєво необхідно вивчати наші предмети?

( Виступи предметних динамічних груп та заповнення Таблиці для обробки результатів)

Ведучий : Перед групою експертів стояло складне завдання виділити найбільш сильні аргументи і визначити коло проблем, що намітилися. Адже найголовніше для педагогічної ради - це виявлення проблем і окреслення шляхів щодо їх подолання. І поки вини готуються, щоб оголосити результати, ми підведемо підсумки дискусії.

Ведучий :

Говорячи про освіту, ми неминуче приходимо до трьох головних пунктів.

1. Особистість учня.

З точки зору соціальної психології особистість є індивідуальний комплекс присвоєння соціокультурних цінностей і сенсів, з однієї сторони, і захисту від тотального соціального навіювання - з іншого. Тому сучасна особистісно орієнтована педагогіка займається формуванням, розвитком і зміцненням відразу цих двох протилежних процесів. Таким чином, один з базових процесів - це розвиток особистісно значимих для учнів культурних зразків, оволодіння операціями з предметами, навичками й уміннями, виконання закріплених форм поведінки у типових ситуаціях, засвоєння нормативних текстів і мінімум необхідних для визначеної епохи знань, переконань, етичних принципів, цінностей та вірувань.

Інший, протилежний першому, базовий процес педагогіки - це формування механізму протистояння навіюванню. Цей механізм включає в себе волю до самостійності, бажання відрізнятися від інших, пошук «свого шляху» в житті. Він же включає в себе і необхідні для цього засоби, такі як вміння та схильності до допитливості, «сумнів», «критиці типових зразків», бачення альтернатив у прийнятті рішень, раціональному і (або) інтуїтивному виборі, створенню і реалізації власних життєвих проектів і стратегій.

2. Зміст освіти, перевага компетентнісного підходу.

Говорячи про стратегію досягнення зазначеної вище мети, необхідно підкреслити головну її особливість - відмова від знеособлених традиційних ЗУНів і формування суб'єктної позиції школяра по відношенню до своєї власної біографії. Сучасна освіта забезпечує освоєння позиції «співавтора», «співучасника», «співпроектувальника», що надає значний імпульс навчальної мотивації і, в свою чергу, призводить до зняття психологічних перешкод для засвоєння програмового матеріалу за рахунок стимулювання довільної уваги , автоматичного супутнього запам'ятовування, діяльнісного освоєння знань. Самостійне творення свого життєвого проекту є найбільш важливою ознакою вільної людини. Забезпечуючи формування компетентностей випускника, школа формує і внутрішній ресурс особистісного розвитку випускника для всього наступного життя, а також здатність використовувати його, підсилювати і поповнювати за рахунок зовнішніх ресурсів.

3. Педагогіка школи, професіограма вчителя.

Завдання школи полягають у тому, щоб сформувати у своїх учнів якості, традиційно властиві інтелігентам: порядність і відповідальність, великодушність, потребу у творчості, прагнення до свободи, вміння розуміти і приймати позицію іншого, активну діяльність, тілесне, психічне і психологічне здоров'я. Тому на уроках і в позакласній роботі вчителі орієнтуються на активну, різноманітну і посильну діяльність кожного учня, створюють ситуації позитивного морального вибору, навчають вести діалог, розвивають вміння чути, слухати, гідно висловлюватися і розуміти інших.

У зв'язку з цим навчання знанням, вмінням та навичкам, формування базових компетентностей, виховання рис характеру і якостей особистості, розвиток здібностей, схильностей та інтересів є обов'язковими, рівноцінними і тісно пов'язаними одна з одною сторонами освітнього процесу, при тому, що слід визнати відокремленість та самоцінність і виховної, і навчальної, і розвиваючої діяльності. Тому кожен вчитель-предметник навчає, розвиває та виховує, кожен навчальний предмет стає, перш за все, засобом розвитку особистості учня, а характер і професіоналізм вчителів – є важливим засобом виховання значущих рис характеру і якостей особистості учня.

Учень «утворюється» у школі під безпосереднім чотирикутним впливом: особистостей одного або декількох улюблених вчителів, команди вчителів, які працюють в даному класі, психолого-педагогічного середовища школи в цілому і укладу шкільного життя. Індивідуально особистісне педагогічне спілкування дає учневі досвід діалогу, повагу та статусне спілкування. Командне педагогічне спілкування дає учневі досвід кооперації, відповідального вибору, субординації і розподілу працевитрат. Сприятливий психолого-педагогічний клімат дає вчення позитивному досвіду взаємодії в різновіковому і різноспрямованому за інтересами колективі. Уклад шкільного життя, що представляють собою живі традиції школи, дає учневі стійку систему самопізнання ,самореалізації та прояву творчих здібностей.

Найвищою оцінкою виступам вчителів є вислів учнів: «Як чудово побачити свого вчителя не як безапеляційного вартового навчального предмета, який легко оцінює за знання і незнання, не як стражника, а побачити вчителя в ролі союзника, товариша, наставника і порадника, який, навчаючи, переконливо доводить життєву необхідність вивчення свого предмета та демонструє, як у світлі сучасного ринку праці проглядається його предмет.»

Виступ групи експертів . .Виведення на екран заповненої таблиці для обробки результатів .

Заключне слово ведучого.

Голова педради : Оголошення проекту рішення.

Проект рішення педагогічної ради

Обговоривши проблемне питання « Роль базових навчальних предметів у майбутньому житті учня» , проаналізувавши результати анкетування, взявши до уваги виступи учителів та результати роботи груп, з метою досягнення головних цілей предметного навчання в школі - розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів ,

Педрада ухвалила:

1. Адміністрації школи:

1.1. Забезпечити методичний супровід формування в учнів ключових та предметних компетентностей через випуск методичних бюлетенів, брошур, методичок. До 25 травня 2018 р.

1.2. Організувати роботу консультаційного пункту для педагогів із питань формування внутрішнього ресурсу особистісного розвитку випускника для всього наступного життя, а також здатність використовувати його, підсилювати і поповнювати за рахунок зовнішніх ресурсів. До 25 травня 2018 р.

1.3. Рекомендувати учителям, які мають персональні сайти та блоги , створити сторінку «Чому вчить мій предмет», «Мій предмет у майбутньому житті мого учня». До 25 травня 2018 р.

2. Педагогічному колективу:

2.1. Повторно опрацювати методи, прийоми, засоби з формування в учнів ключових та предметних компетентностей, спрямувати зусилля на ефективне функціонування особистісно орієнтованої, компетентнісної моделі навчання й виховання в умовах оновленого змісту освіти. До 1 квітня 2018р.

2.2. Під час навчальних занять та в позакласній роботі орієнтуватися на активну, різноманітну і посильну діяльність кожного учня, створювати ситуації успіху, активної позиції школяра щодо опанування навчальних предметних знань. Постійно.

2.3. Основну увагу спрямувати на розвиток здатності учнів застосовувати отримані в школі знання і вміння в життєвих ситуаціях. Постійно.

2.4. Широко впроваджувати й використовувати в роботі нові форми й технології формування особистості, ураховуючи фізіологічні, психічні психологічні особливості дитини. Постійно.

2.5. Виховувати особистість, здатну на життєтворчу діяльність , яка зуміє правильно обрати свій шлях у житті, зважаючи на власні можливості, буде ставити перед собою завдання самовдосконалення і саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах діяльності. Постійно.

Заключне слово ведучого.

АНКЕТА

«Десять питань про наші педради»

1. Чи надається свобода членам для висловлення власної

точки зору на засіданнях педради ?

2. Чи всебічно обговорюються ідеї, перш ніж їх приймуть або відкинуть?

3. Чи приносять користь педради у вашому навчальному закладі?

4. Чи продуктивно розв’язуються розбіжності в думках?

5. Чи вислуховують учасники педради один одного?

Чи створюють вони що-небудь на основі взаємозбагачення ідей?

6. Чи планує атмосфера довіри на засіданнях?

7. Чи кожний висловлюється за порядком денним?