ПЕДРАДА «УСПІХ ЯК ЖИТТЄВИЙ ПРІОРИТЕТ ОСОБИСТОСТІ»
Мета: розширити знання учителів щодо шляхів формування успішності особистості та визначення першочергових завдань педагогічного колективу з успішної соціалізації випускників.
Дата проведення: 1 листопада 2016р.
Форма проведення: дослідження (з фактичними пропозиціями щодо шляхів формування успішності особистості )
План проведення засідання педагогічної ради
І. Організаційний етап. (до 3 хв)
ІІ. Вступне слово голови педагогічної ради. (до 5 хв)
ІІІ. Виступи груп вчителів за розподіленими темами ( у нестандартній формі: журнал, реклама, колаж. памʹятка, буклет тощо) стосовно вирішення питань педагогічної ради. (до 10 хв)
1. Виступи груп вчителів за розподіленими темами .
1 група « Можливості сучасного уроку для формування успіху як життєвого пріоритету особистості.»
|
БойкоН.В, вчитель початкових класів, вчитель музичного мистецтва;
Шляхтич О.П., вчитель початкових класів.
та біології;
|
2 група «Створення психологічного комфорту в сім’ї як запорука подальшої успішності дитини »
|
Лейченко К.І., вчитель початкових класів;
Веріга Л.А., вчитель початкових класів.
|
3 група «Використання можливостей системи роботи з обдарованими учнями задля підготовки успішності учнів у майбутньому.»
|
Балинська О.В., вчитель історії та географії та правознавства ;
Тарасевич О.Є ., вчитель фізичної культури
|
4 група «Успішність учителя та учня. Спільне та відмінне.»
+ результати досліджень 6групи.
6 група « Дослідники»
|
Юзькова Н.І., вчитель математики, фізики, астрономії; Родіков О.В., вчитель інформатики, основ здоров'я, захисту Вітчизни.
Відповідальна - Шабельнікова І.В., вчитель української мови та літератури + Добровольська Т.В., Балинська О.В.
|
5 група «Успішність у навчанні та успішність у подальшому житті.»
|
Добровольська Т.В., педагог – організатор;
Юзькова М.І., вчитель зарубіжної літератури, художньої культури;
|
ІV. Виступ класного керівника Юзькової М.І. «Результати спостереження за входженням учнів 5 кл у навчально-виховний простір школи ІІ ступеня.» (до 15хв.)
V.Оголошення проекту рішення
1. Пропозиції членів колективу щодо проблем педради (до 5 хв.)
2. Робота аналітичної групи над рішенням педради (до 10 хв.)
Перебіг педагогічної ради
І. Організаційний етап
Голова педагогічної ради оголошує про початок засідання.
ІІ . Вступне слово голови педагогічної ради.( про виконання рішень попереднього засідання педагогічної ради.)
ІІІ. Виступи груп вчителів за розподіленими темами ( у нестандартній формі: журнал, реклама, колаж. памʹятка, буклет тощо) стосовно вирішення питань педагогічної ради.
Голова педагогічної ради
До слова запрошую ведучого сьогоднішнього заходу Касьяненко І.В., заступника директора із навчально – виховної роботи.
Ведучий Епіграфом до сьогоднішньої педради, тема якої «УСПІХ ЯК ЖИТТЄВИЙ ПРІОРИТЕТ ОСОБИСТОСТІ» я дібрала слова Наполеона Хілла, американского автора в області нової думки, одного із засновників сучасного жанру «самодопомога», якого часто розглядають як одного із великих письменників про успіх ( його найвідоміша работа «Думай и багатій»)
Усе, що робиться з любов’ю, приречено на успіх. Успіх — це гармонійне пристосування нашого «я» до оточуючих нас обставин, які постійно змінюються.
Мотивація учасників: інтерактивна вправа « Розшифруй слово…»
Ведучий роботу на сьогоднішній педраді пропоную розпочати інтерактивною вправою « Розшифруй слово…», де вам пропонується визначити складові успіху . Визначити найбільш вагомі та розмістити у певному місці на дошці.
Світовий досвід та інноваційна практика деяких вітчизняних навчальних закладів доводять, що найефективнішим методом підготовки молодого покоління, яке буде визначати долю України третього тисячоліття, є формування у молоді досвіду такої освітньої діяльності, яка не тільки орієнтована на особистий успіх, але й дозволяє ефективно гармонізувати потребу особистої самореалізації з потребою суспільства. Допомогти особистості виявити і реалізувати дані природою здібності з великою користю для себе та навколишнього світу — першочергова задача сучасної школи.
Саме тому система навчально-технологічних впливів, що стимулюють процес успішної творчої самореалізації особистості
1. Конструювання ефективної мотивації сфери саморозвитку.
2. Моделювання навчального діяльнісного середовища, що відповідає умовам:
• проблемно-пошукового характеру,
• інтерактивної організації,
• креативної направленості,
• актуалізації застосування набутих знань, умінь, навичок,
• розвитку необхідних психологічних якостей (ініціативність, здатність до мотивованого ризику, адекватна самооцінка, висока працездатність...),
• емоційної насиченості, ,
• естетизму,
• права вибору і відповідальності за прийняте рішення.
3. Розробка і застосування нового змісту освіти, що відповідав би потребам застосування сучасних навчальних технологій, вимогам науковості, толерантності та активного соціального пошуку.
4. Узгодження психолого-педагогічного впливу кооперованого та індивідуального підходів до пробудження і розкриття природних здібностей особистості.
5. Широке застосування розвивально-проективних форм освітньої діяльності.
6. Мобілізація традицій сімейного виховання, їх узгодження з психолого-педагогічним впливом шкільного колективу.
7. Створення єдиного інформаційного простору навчання, виховання, розвитку і самореалізації творчої особистості.
Так, на основі аналізу поведінки людей, що мотивовані на досягнення успіху, можна сформулювати перелік якостей, які є передумовою для досягнення людиною успіху:
1. Насамперед — це наявність потреби досягнення успіху. Досягти успіху може та людина, яка добре знає свої здібності. Це дозволяє ставити реальні цілі. Успіх же сам веде до підвищення мотиву досягнення.
2. Однією із найбільш важливих складових досягнення успіху є наявність стійкої самооцінки, що може розглядатися як упевненість у собі. Люди з високою та стійкою самооцінкою більш спокійно ставляться до невдач, демонструють готовність продовжувати справу, забезпечуючи гарний результат, навіть коли долають значні труднощі.
3. Для досягнення успіху необхідна наявність волі, що проявляється у наполегливості, та здатності відмовитися від попередніх планів та цілей, що виявилися нереальними.
4. Зрозуміло, що людина найбільш успішна в тій діяльності, до виконання якої в неї є природні здібності. Чим більш здібною відчуває себе особистість, тим на більші досягнення вона націлена. Так, школярі часто націлені на досягнення високих результатів насамперед з тих предметів, до засвоєння яких у них є здібності. Ці ж предмети викликають у них найбільший інтерес.
Перелічені якості допомагають краще орієнтуватися в ситуаціях, ставити реальні цілі і досягати кращих результатів.
На жаль, сьогодні молода людина часто виходить із школи не з відчуттям впевненості у тому, що вона здатна розв’язати життєві проблеми і досягти бажаного успіху у професійній та особистій сфері, а з важким вантажем шкільних невдач і рядом внутрішніх протиріч, обмежень та особистих комплексів.
Які ж якості притаманні успішному випускнику?
За останні роки словосполучення «ситуації успіху» стало для педагогів звичним. Однак створити її не так вже й просто. Насамперед треба розмежувати поняття «успіх» та «ситуація успіху».
Успіх — це вдала діяльність, досягнення визначних результатів, суспільне визнання особистості. У залежності від того, ким та як він підготовлений, чим мотивований, він може бути очікуваним та неочікуваним, підготовленим та непідготовленим, короткочасним та довготривалим.
Ситуація успіху — це створення умов, що забезпечують успіх як результат даної ситуації. Ситуація успіху — це ті умови, які може створити вчитель для досягнення успіху учнем.
З педагогічної точки зору ситуація успіху — це таке цілеспрямоване організоване поєднання умов, завдяки яким створюється можливість досягти значних результатів у діяльності як окремої особистості, так і колективу взагалі. Це результат продуманої та підготовленої стратегії й тактики вчителя.
Про одну з таких ситуацій розповів у своїй книзі «Школа без невдач» У. Глассер. В одній американській школі психолог провів дослідження інтелектуальних здібностей дітей. Після відповідних тестів він повідомив прізвища тих, хто показав найбільш високий коефіцієнт інтелекту. При цьому психолог свідомо припустився помилки, більше половини з названих ним дітей насправді показали середні чи невисокі можливості. Через рік, відвідавши ту ж школу, він з’ясував, що всі ті, кому він створив репутацію «найбільш розумних», стали кращими учнями у класі.
На перший погляд, здається, що достатньо вчителю кілька разів надати можливість пережити успіх, як сам собою буде забезпечений високий рівень мотивації, інтересу, пізнавальної активності. Але таке ставлення може стати причиною протилежного результату: постійна успішність може сформувати не активне, а звичне, індиферентне( нейтральне) ставлення до справи. Досвідчені психологи і педагоги попереджають про можливі негативні стани, що є наслідком пережитого успіху. По-перше, успіх, якого досягнуто ціною невеликих зусиль, може призводити до переоцінки, а точніше, до завищеної оцінки своїх можливостей. По-друге, після сильних переживань будь-якої емоції обов’язково буде період релаксації. Якщо в цей період запропонувати дитині будь-яку діяльність, то вона скоріш за все буде менш успішною. По-третє, переживання успіху може бути заниженим, якщо результат, важливий та значущий для самого учня, не буде адекватно оцінений іншими людьми («12» з образотворчого мистецтва? Краще б ти з читання отримав хоча б «10»!)
Тож розгляньмо організацію ситуації успіху поетапно.
Мотиваційний етап. Учитель ставить задачу сформувати в учня установку на успішне виконання навчального завдання, при цьому відчути себе «творцем обставин», подолати труднощі, що виникають у ході роботи. Інакше кажучи, формує мотив досягнення. Але тут педагог зустрічається з неадекватною реакцією учнівського колективу: хтось уже виконував схожі завдання, і результати виконання були негативними, так що у цієї категорії учнів уже сформовано негативне ставлення до справи. Друга група школярів із такою роботою не зустрічалась, тому вони не знають, чого можна чекати від майбутньої діяльності. Третя група, яка вже виконувала аналогічні завдання й успішно їх подолала, знаходиться у стані змобілізованості, готовності приступити до виконання навчальної задачі.
На даному етапі вчителю найпростіше працювати з третьою групою, де необхідно тільки актуалізувати позитивні емоції, що були вже пережиті учнями раніше. У другої групи учнів треба попередити емоційну реакцію, намалювати перспективу вдалого виконання завдання, поєднавши її з тими умовами діяльності, які в минулому забезпечували успіх. Найбільш важкою буде робота з першою групою. Насамперед, потрібно нейтралізувати спогади про невдачі у попередній діяльності, а вже потім, поспіль, створити перспективу успіху в новій діяльності. Зробити це можна, наприклад, наголосивши, що учень працював над своїми помилками або що завдання змінено і не йде ні в яке порівняння з минулим разом.
Учитель може запропонувати різні варіанти мотивів досягнення позитивного результату, наприклад:
• прагнення самостійно розв’язати цікаві задачі,
• спроба завоювати авторитет серед своїх товаришів,
• стати першим,
• розглянути свою діяльність з точки зору її користі для інших людей,
• встановити нові контакти у ході виконання.
Таким чином, учитель, спираючись на емоційну пам’ять учнів, організовує ситуації з метою актуалізації чи нейтралізації емоцій для майбутньої діяльності.
Тож ситуація успіху найчастіше визначається психологічними аспектами.
Організаційний етап. Задача вчителя: забезпечити учню з урахуванням індивідуальних особливостей і особистісних якостей умови для успішного виконання завдання, зацікавити його безпосередньо пізнавальним процесом.
На цьому етапі деякі учні переживають стан конфлікту: з одного боку, необхідно виконати роботу, а з іншого — відчувається недостатня визначеність підходу для її виконання. У цей час особливо необхідна допомога вчителя. Необхідно допомогти дитині правильно включитися у роботу та стимулювати її діяльність. Конкретні обставини вимагають використання тих чи інших прийомів створення ситуації успіху. До них насамперед слід віднести емоційне розвантаження, заміну завдання за бажанням учня, можливість скористатися допомогою класу (сусіда по парті).
Результативний етап. Перед учителем стоїть задача організувати роботу таким чином, щоб результат попередньої діяльності став емоційним стимулом для наступного виконання навчального завдання.
Як засвідчує практика, цей етап стає найбільш вразливим для дитини. Підсумки навчальної роботи зазвичай зводяться до оцінки. Відомо, що погляди учня та вчителя в даному питанні часто розходяться. Справа в тому, що вчитель оцінює підсумки діяльності, а учень пам’ятає про ступінь затрачених зусиль. Добре, якщо ступінь затрачених зусиль відповідає підсумку роботи, а значить і оцінці. У цьому випадку достатньо похвалити учня, тим самим стимулюючи його до наступної діяльності. Можливий й інший варіант: учень затратив мінімальні зусилля, та підсумок його роботи задовольняє головні вимоги. Таку ситуацію називають «небезпечним успіхом». У даному випадку необхідно ретельно продумувати індивідуальну роботу з цим учнем. Варіант третій, найбільш уразливий для обох сторін — учень впевнений, що «виклався», а оцінка, що її має виставити вчитель, не відповідає його очікуванням. У такому випадку можна запропонувати учневі знайти свої помилки, а потім із допомогою учителя розподілити їх за видами: механічні, на увагу, на логіку, граматичні, орфографічні, обчислювальні, на знання формул. При цьому дуже важливо вчителю підкреслити, що він впевнений у покращенні результату. Дуже важливо відзначити досягнення учня, продемонструвати своє шанобливе ставлення до його праці. Четвертий варіант нагадує перший — кількість затрачених зусиль відповідає результатам діяльності, але результат незадовільний. Цей варіант означає, що організація умов діяльності будувалась без урахування індивідуальних здібностей конкретного учня, тож треба розпочати все спочатку!
Заключний етап. Синтезуючи риси двох перших етапів ( мотиваційний та організаційний), цей етап носить психолого-педагогічний характер, оскільки за логікою є наслідком результатів попередніх етапів та служить основою для формування мотивів майбутньої діяльності. Особливої уваги потребують учні з низьким рівнем навчальних досягнень. До них можна застосовувати завищену чи авансовану оцінку, однак проявляючи відчуття міри, щоб учень не переоцінив своїх здібностей.
Як показує практика, в міру індивідуальних особливостей учні по-різному реагують на запропоновані учителем ситуації. Для деяких школярів ситуація успіху повинна бути повторена неодноразово, доки не реалізується головна задача: учень отримає задоволення не тільки від результатів праці, але й від самого процесу діяльності.
Таким чином, ситуація успіху — достатньо тонкий психолого-педагогічний інструмент. Ним має володіти кожний учитель, а для цього необхідне розуміння обставин, індивідуальності учня, володіння палітрою педагогічних прийомів!
Перед вами «Банк індивідуальності учня щодо ситуації успіху», де всіх учнів можна умовно поділили на категорії.
Категорія «НАДІЙНІ» — учні, які мають добрі здібності, відповідально ставляться до виконання своїх обов’язків, активні в суспільній та громадській діяльності. Це учні, навчені самостійності, впевнені у собі. Рівень їх сподівань адекватний рівню їх можливостей. Взаємовідносини у сім’ї зазвичай добрі. Основа їх надійності — у постійному почутті радості, яка відбулася. Спеціальної методики не потребують.
Категорія «ВПЕВНЕНІ» — здібності таких учнів можуть бути вищими; ніж у «НАДІЙНИХ», але система їх роботи не настільки гладка. Періоди підйому, злету змінюються розслабленням. При відповідальному ставленні до своїх обов’язків у цих учнів бувають періоди спаду.
Діти дуже емоційно реагують на перемоги та невдачі. У класі викликають симпатії однокласників та вчителів. Ростуть такі діти в дружніх, турботливих сім’ях. Недолік — швидке звикання до успіхів, переростання впевненості у самовпевненість.
Категорія «НЕВПЕВНЕНІ» — загалом успішні учні, пізнавальні інтереси яких зазвичай пов’язані з навчанням. Мають добрі здібності і відповідально ставляться до справи. Головна риса — невпевненість у своїх силах. Найбільш хворобливо реагують на несправедливість учителів, на необ’єктивність оцінювання. Прийоми залежать від взаємовідносин, що склалися, і конкретної ситуації.
Категорія «ЗНЕВІРЕНІ» — це найчастіше учні, які мають непогану підготовку, здібності, успіхи у навчанні. Однак після пережитої колись радості очікування успіху з різних причин її втратили. Причини відчаю різноманітні: серія невдач, нетактовність учителя, позиція сім’ї (дитина перебуває у ролі «попелюшки»). Головна рекомендація вчителю: чим менше в учня надії на успіх, тим скоріш він замикається в собі та буде виставляти все більш глибокий захист проти втручання будь-кого. Така дитина легко може стати ізольованою серед однолітків через свої образи, нестандартність, небажання змінювати власні погляди.
ІІІ. Виступи груп вчителів за розподіленими темами ( у нестандартній формі: журнал, реклама, колаж. памʹятка, буклет тощо) стосовно вирішення питань педагогічної ради.
ІV Оголошення проекту рішення.
Заключне слово голови педагогічної ради
Проект рішення педагогічної ради «Успіх як життєвий пріоритет особистості» від 01.11 2016 року.
З метою забезпечення високої результативності навчально-виховного процесу, формування компетентної, всебічно розвиненої особистості та успішної соціалізації випускників школи, педагогічна рада постановила:
1. Адміністрації школи:
1.1. Створити методичну базу для реалізації завдань з формування успішної особистості школяра, підвищення мотивації до творчої праці та подальшого розвитку творчих здібностей учасників навчально – виховного процесу. Протягом 2016/17 н.р.
1.2. Випустити методичні бюлетені «Умови виникнення в учнів їх власної мотивації», «Правила створення ситуації успіху на уроці». До 02.11.2016р.
2. Учителям школи протягом 2016/17 н.р. :
2.1. З метою створення в учнів мотивації досягнення успіху, постійно опанувати теоретичні джерела з даного питання, вивчати передовий педагогічний досвід, впроваджувати його у практику; опираючись на ППД, створювати банк власних надбань.
2.2. Інтенсивно впроваджувати систему навчально-технологічних впливів, що стимулюють процес успішної творчої самореалізації особистості, організовувати ситуації успіху на усіх етапах навчального заняття.
2.3. У своїй педагогічній діяльності враховувати характеристики категорій учнів щодо ситуації успіху , їх індивідуальні особливості, рівень мотивації на досягнення успіху.
2.4. Працювати над укомплектуванням уроку як засобу розвитку компетентної, конкурентоспроможної особистості учня.
На батьківських зборах розглянути питання «Психологічний комфорт у сім’ї як запорука успішності особистості».
2.5. Провести для учнів 1—11 класів соціально-комунікативний тренінг з розвитку мотивації до навчання, суспільно-корисної праці та формування моральних цінностей.
2.6. Удосконалити систему змагань «Учень тижня», « Учень року», «Клас року», з метою стимулювання мотивації підвищення результативності навчальної та суспільно-корисної праці.
2.7. Довести до відома батьків вимоги державних програм щодо навчальних досягнень учнів.
3.Виступ керівника 5 класу Юзькової М.І. з питання «Результати спостереження за входженням учнів 5 кл у навчально-виховний простір школи ІІ ступеня.» перенести на 14.11.2016 р. у зв’язку з перебуванням вчительки на лікарняному.
Інтерактивна вправа « Розшифруй слово»
Виступ Шляхтич О.П. , БойкоН.В « Можливості сучасного уроку для формування успіху як життєвого пріоритету особистості.»
Виступ Лейченко К.І.,Веріги Л.А.«Створення психологічного комфорту в сім’ї як запорука подальшої успішності дитини »
Виступ Родікова О.В., Юзькової Н.І.«Успішність учителя та учня. Спільне та відмінне.»
Виступ Шабельнікової І.В. « Результати моніторингового дослідження рівня мотивації до начальної діяльності учнів та педагогічної діяльності учителів»
Виступ Добровольської Т.В. «Успішність у навчанні та успішність у подальшому житті.»
Виступ Тарасевича О.Є., Балинської О.В. «Використання можливостей системи роботи з обдарованими учнями задля підготовки успішності учнів у майбутньому.»
Підсумок.
Немає коментарів:
Дописати коментар